Нова весільна традиція - запалювання сімейного вогнища

запалення сімейного вогнища

Символом домашнього затишку, тепла й благополуччя споконвіків вважається вогонь. Розпалювати вогонь новоствореної сім’ї сьогодні стало такою ж весільною традицією, як і обмін обручками.

Вогонь з давними вважався благополуччя, затишку і тепла, і сьогодні ця гарна традиція розпалення вогню новоствореної сім’ї стає все звичніших явищем на наших весіллях.

Для цього обряду Вам знадобиться свічка. Вона може бути якимось чином прикрашена. Однак, проста, акуратна біла свічка також буде виглядати строго і вишукано. Запалювати «вогнище» краще не сірниками чи запальничками, а від інших свіч, що символізують домівку тих родин, у яких наречений і наречена народилися і виросли. Ці свічки можна запалити раніше, «за лаштунками», і принести в зал уже палаючими. Від цього вогню молодята одночасно й запалюють своє власне вогнище. Трохи пізніше на весільних столах можна запалити всі інші свічки від вогнища молодої сім’ї.

Все це варто зробити красиво й урочисто, під відповідну музику. А почати церемонію може ведучий, наприклад такими історіями:

  1. «Колись давно в доісторичні часи первісна людина вирішила одружитися. Чоловік знайшов собі наречену. Все плем'я прийшло веселитися на їхньому весіллі, а після цього молоді пішли у свою нову печеру. Біля входу чоловік як первісний джентльмен пропустив дружину вперед, і залишився без дружини, тому що в печері причаївся голодний лев.
    Знову вирішивши женитися, чоловік знайшов собі нову наречену й знову зіграв весілля. Біля входу в печеру первісний чоловік знову пропустив дружину вперед і знову залишився без дружини, тому що вона оступилася в темряві, впала і розбилася. Втретє женився чоловік, але тепер, перш ніж завести дружину у свою печеру, він розпалив там вогонь. Жінка благополучно ввійшла в його будинок, зігрілася і стала хоронителькою цього вогнища. З тих пір чоловіки, перш ніж завести в будинок дружину, розпалюють у ньому сімейне вогнище!»
  2. «З одного дому вирішило піти щастя. Важко сказати чому, але вирішило. «Але колись, — сказало щастя, — я виконаю по одному бажанню кожного члена тієї родини, у якій жило довгі роки. Чого ти хочеш?» — запитало щастя в господині дому. А та відповіла, що немає в неї шуби норкової, — і одержала господарка шубу. Запитало щастя дорослу дочку господині: «Чого ти хочеш?» — і та відповіла, що заміж хоче за принца заморського — і вийшла заміж за принца заморського. Запитало щастя сина господині: «А ти чого хочеш?» — «Хочу, — говорить він, — велосипед, буду щасливий, якщо велосипед буде», -і одержав хлопчик велосипед. І вже на порозі будинку щастя побачило господаря й запитало: «А чого ти хочеш?» Господар подумав і сказав: «Хочу, щоб з мого дому ніколи не йшло тепло сімейного вогнища». І щастя виконало прохання господаря й не пішло із цього дому, тому що щастя живе тільки там, де горить сімейне вогнище»

Ведучий (тамада) також може розказувати під час запалювання свічки історію знайомства молодят. Після запалювання вогнища можна запропонувати гостям підняти келихи за це маленьке і ще зовсім молоде вогнище. Але воно виросте, зміцніє і зможе обігріти молодят, їхніх дітей, їхніх родичів і друзів.

Щоб ця церемонія пройшла успішно, потрібна неабияка майстерність зі сторони ведучого весілля. Якщо Вам потрібен професійний тамада Киев, то відвідайте сайт soloxa.com.ua. Там Ви знайдете багато цікавих пропозицій для свого весілля!