Права та обов'язки подружжя

ВИТЯГ ІЗ СІМЕЙНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ


Глава 3. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 21. Поняття шлюбу

1. Шлюбом є сiмейний союз жiнки та чоловiка, зареєстрований у державному органi реєстрацiї актiв цивiльного стану.

2. Проживання однiєю сiм’єю жiнки та чоловiка без шлюбу не є пiдставою для виникнення у них прав та обов’язкiв подружжя.

3. Релiгiйний обряд шлюбу не є пiдставою для виникнення у жiнки та чоловiка прав та обов’язкiв подружжя, крiм випадкiв, коли релiгiйний обряд шлюбу вiдбувся до створення або вiдновлення державних органiв реєстрацiї актiв цивiльного стану.

Стаття 22. Шлюбний вiк

1. Шлюбний вiк для жiнки встановлюється у сiмнадцять, а для чоловiка — у вiсiмнадцять рокiв.

2. Особи, якi бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного вiку на день реєстрацiї шлюбу.

Стаття 23. Право на шлюб

1. Право на шлюб мають особи, якi досягли шлюбного вiку.

2. За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти рокiв, за рiшенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це вiдповiдає її iнтересам.

Стаття 24. Добровільність шлюбу

1. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

2. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій i (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлень статтями 38—40 цього Кодексу.

Стаття 25. Одношлюбність

1. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

2. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Стаття 26. Особи, які не можуть перебувати у шлюбi між собою

1. У шлюбi мiж собою не можуть перебувати особи, якi є родичами прямої лiнiї спорiднення.

2. У шлюбi мiж собою не можуть перебувати рiднi (повнорiднi, неповнорiднi) брат i сестра. Повнорiдними є брати i сестри, якi мають спiльних батькiв. Неповнорiдними є брати i сестри, якi мають спiльну матiр або спiльного батька.

3. У шлюбi мiж собою не можуть перебувати двоюрiднi брат та сестра, рiднi тiтка, дядько та племiнник, племiнниця.

4. За рiшенням суду може бути надане право на шлюб мiж рiдною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також мiж дiтьми, якi були усиновленi ним.

5. У шлюбi мiж собою не можуть бути усиновлювач та усиновлена ним дитина.

Шлюб мiж усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разi скасування усиновлення.

Глава 4. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ШЛЮБУ

Стаття 27. Значення державної реєстрацiї шлюбу

1. Державна реєстрацiя шлюбу встановлена для забезпечення стабiльностi вiдносин мiж жiнкою та чоловiком, охорони прав та iнтересiв подружжя, їхнiх дiтей, а також в iнтересах держави та суспiльства.

2. Державна реєстрацiя шлюбу проводиться урочисто.

3. Державна реєстрацiя шлюбу засвiдчується Свiдоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

Стаття 28. Заява про реєстрацiю шлюбу

1. Заява про реєстрацiю шлюбу подається жiнкою та чоловiком до будь-якого державного органу реєстрацiї актiв цивiльного стану за їхнiм вибором.

2. Заява про реєстрацiю шлюбу подається жiнкою та чоловiком особисто.

3. Якщо жiнка i (або) чоловiк не можуть через поважнi причини особисто подати заяву про реєстрацiю шлюбу до державного органу реєстрацiї актiв цивiльного стану, таку заяву, нотарiально засвiдчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотарiально засвiдченi.

4. Якщо реєстрацiя шлюбу у визначений день не вiдбулася, заява про реєстрацiю шлюбу втрачає чиннiсть пiсля спливу трьох мiсяцiв вiд дня її подання.

Стаття 29. Ознайомлення осiб, якi подали заяву про реєстрацiю шлюбу, з їхнiми правами та обов’язками

1. Орган державної реєстрацiї актiв цивiльного стану зобов’язаний ознайомити осiб, якi подали заяву про реєстрацiю шлюбу, з їхнiми правами та обов’язками як майбутнiх подружжя i батькiв та попередити про вiдповiдальнiсть за приховання перешкод до реєстрацiї шлюбу.

Стаття 30. Взаємна обiзнанiсть осiб, якi подали заяву про реєстрацiю шлюбу, про стан здоров’я

1. Особи, якi подали заяву про реєстрацiю шлюбу, повиннi повiдомити одна одну про стан свого здоров’я.

2. Держава забезпечує створення умов для медичного обстеження осiб, якi подали заяву про реєстрацiю шлюбу.

3. Порядок здiйснення медичного обстеження осiб, якi подали заяву про реєстрацiю шлюбу, встановлює Кабiнет Мiнiстрiв України.

4. Результати медичного обстеження є таємницею i повiдомляються лише особам, якi подали заяву про реєстрацiю шлюбу.

5. Приховання тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для другого з подружжя, їхнiх нащадкiв, може бути пiдставою для визнання шлюбу недiйсним.